плюскотати
ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати.
Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216);
Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.., 1960, 124);
Плюскотіли весла, тихо хлюпотілись хвилі об баркас (Збан., Сеспель, 1961, 418);
Він прийшов з заводу, як завжди, довго плюскотів у ванній водою (Загреб., Спека, 1961, 128);
Уляна гуркала чавунами, плюскотіла водою (Тют., Вир, 1964, 522);
// безос.
Обідали [діти]. Здавалося, парив дощ: шуміло, плюскотіло, тріщали кістки, торохтіли миски (Вас., Вибр., 1950, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- плюскотати — див. лити Словник синонімів Вусика
- плюскотати — -кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плюскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О. Словник української мови у 20 томах
- плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови