плюскотати

Значення в інших словниках

1. плюскотати — плюскота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. плюскотати — -кочу, -кочеш і плюскотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до плюскати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (І. Франко); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (О. Словник української мови у 20 томах
4. плюскотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
5. плюскотати — ПЛЮСКОТА́ТИ, кочу́, ко́чеш і ПЛЮСКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до плю́скати. Пробудилися рибки і плили та плюскотали до рожевого світла (Фр., VIII, 1952, 216); Вода то зникає, то знов плюскоче під ногами (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах