лити
Литися, барабанити (про дощ); блекотати, блекотіти ("Беру воду з переводу, а вода блекоче"), бризкати, булькати, булькотати, булькотіти, бурлити, бурхати, бурхотати, бурхотіти, виливатися, випліскуватися, виплюскуватися, вирувати, витікати, вихлюпуватися, виціджуватися, джерготати, джерготіти, джерелитися, джеркотати, джеркотіти, дзюрити, дзюріти, дзюркати, дзюркотати, дзюркотіти, дзюрчати, капати, капотіти, клекотати, клекотіти, крапати, линути, ллятися, ляпотіти, накрапати, накрапувати, обливати, переливатися, перепліскувати, перепліскуватися, переплюскувати, переплюскуватися, перетікати, перехлюпувати, пирскати, підпливати (чим), підтікати, піжити (про дощ), плескати, плескатися, пливти, плинути, плюскати, плюскотати, плюскотіти, побулькувати, подзюркувати, покапувати, покрапувати, порскати, похлюпувати, прискати, проливатися, просотуватися, просочуватися, протікати, пурскати, репіжити (про дощ), ринути, розбризкуватися, розкапуватися, розливатися, розляпуватися, розплескуватися, розпліскуватися, розплюскуватися, розхлюпуватися, стікати, струмити, струмотати, струмотіти, струмочити, текти, точитися, уперіщити (дощ); учистити (т.с.), ушкварити (т.с.), фонтанувати, хлинути, хлюпати, хлюпостати, хлюпотати, хлюпотіти, хлюскати, хлюскотати, хлюскотіти, хлющати, цвіркати, цебенити, цебеніти, цідитися, цюркотати, цюркотіти, чвиркати, чуркати, чуркотати, чуркотіти, шваркати, шумувати, шуміти, юшити (про кров)
Фразеологічні синоніми: бити джерелом; бити струменем; бити фонтаном; бити цівкою; крапати дощем; ливцем литися; лити леєю; литися дощем; литися дощем-крапотинням; литися дунаями; литися кришталями; литися ливнем; литися ріками (рікою); литися слізьми-бризками; литися цівкою; литися цівочкою; литися через вінця; литися через край; литись, як з бочки; литись, як з відра; литись, як з луба; литись, як з переповненої посудини; литись, як крізь сито; литись, як через решето; плавом пливти; текти морями; текти ріками (рікою); текти ручаями
Значення в інших словниках
- лити — (виливати) лляти, (повільно) цідити, (сильно, про дощ) періщити, прати. Словник синонімів Полюги
- лити — ли́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лити — Лляти, (різко) жбухати; ФР. наливати, заливати, розливати, обливати, переливати; (світло) випромінювати; (запахи) видихати; (звуки) ширити; (- дощ) литися, хлюпати, сил. періщити; (литво) відливати, виливати; док. ЛИНУТИ, (- дощ) вдарити, (- кров) шугнути, (- води) жбухнути. Словник синонімів Караванського
- лити — [литие] л':у, л':еш, л':е, л':еимо, л':еите, л':ут'; мин. лиў, лиела; нак. лий, лийтеи Орфоепічний словник української мови
- лити — ллю, ллєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. || перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). || Те саме, що розливати. Лити сльози. 2》 неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лити — ЛИ́ТИ, ллю, ллєш, недок. 1. що і без прям. дод. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Нащо в море воду лить, коли море повно [повне]? (Номис); “Грай, кобзарю, лий, шинкарю!” Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Т. Словник української мови у 20 томах
- лити — ли́ти падати (про сильний дощ, зливу)||цюрити ◊ ли́ти як на імени́нах про зливу (ст): В серед місті була гарна, навіть соняшна погода, а на Знесінні лило як на іменинах (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лити — вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо... Фразеологічний словник української мови
- лити — ВИЛИВА́ТИ (виготовляти що-небудь із розплавленого металу, воску тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ЛИ́ТИ. — Док.: ви́лити, відли́ти. (Річард:) З останнього стягнуся, а виллю (статую) з бронзи (Леся Українка); У товстостінних глиняних тиглях плавили мідь... Словник синонімів української мови
- лити — Ли́ти, ллю, ллєш, ллє, ллємо́, ллєте́, ллють; лив, лила́; лий, ли́ймо, ли́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лити — ЛИ́ТИ, ллю, ллєш, недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам’ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- лити — Лити, ллю, ллєш гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807. Словник української мови Грінченка