лити

вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо, як ви уживаєтеся з сучасним режимом, хоча потроху бурчите і виливаєте на нього ліберальні помиї (М. Стельмах); — Прочитав (Дмитро Федорович) лютощами сповнену писанину. Не обурювався, не доводив, що то наклеп. Тільки й сказав: — Я не знаю, хто ллє ці помиї на мене (В. Большак); Русевич, виступаючи вдруге, почав з того, що постарався вилити на своїх противників якнайбільше помиїв (Ю. Шовкопляс). вилива́ти поми́ї на го́лову кому. (Віталій:) Не деріть так високо носа, а дивіться під ноги, щоб часом не спіткнулись та не впали в помийницю з тими помиями, що зараз виливаєте на голову мені, братові, його дитині! (І. Карпенко-Карий). обли́ти поми́ями кого. — Ти ще відповіси за такі слова і за те, що дівчину облив помиями і що силу приклав... (В. Вільний).

ли́ти во́ду, ірон. Говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т. ін.; вести розмови замість того, щоб робити щось. Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше “лити воду”, а більше писати (З газети). ли́ти води́цю. Досить уже лити водицю, слід переходити від слів до діла (З газети).

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому. Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко); В гіршому (випадку) означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак); Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців? (В. Дрозд); — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам’ятався (Г. Коцюба).

ли́ти крокоди́лячі сльо́зи, ірон. Нещиро уболівати за кого-, що-небудь; лицемірити. Клаус Менерт очолив усю підступну систему ідеологічних диверсій.. Тепер Менерт ллє крокодилячі сльози (З газети). ли́ти рясні́ крокоди́лячі сльо́зи. Органи масової дезінформації .. виступають на захист грибка-маслюка, ллючи рясні крокодилячі сльози (Є. Гуцало).

ли́ти (ли́тися) ливце́м. Іти (про великий, сильний дощ). — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький); Дощ ливцем лив усю ніч (З газети). лину́ти (поли́тися) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Та забирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький); Наступає хмара.., з неї ливцем поллється наглий тучний дощ (І. Нечуй-Левицький).

ли́ти медо́ві ре́чі. Говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до когось. Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі (З журналу).

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти (крива́вий (соло́ний, сьо́мий і т. ін.)) піт. Виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися. Бідний піт ллє, а багатий його кров п’є (Укр.. присл..); Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду (П. Грабовський); Вранці вийшли на роботу .. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олександр Олесь); Піт солоний пролива (перекладач) — Ну й попалися слова! Аж розпухла голова… (О. Ющенко); Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт (М. Томчаній); // у що. Вкладати в щось свою працю. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (П. Грабовський).

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи. 1. Плакати. — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький); Довелось на чужині Тілько (тільки) сльози лити (Т. Шевченко); (Анна:) Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка); Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський); Скільки сліз пролила (мати) потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар). сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний); // Бідувати, страждати і т. ін. Сиротою жити — сльози лити (Укр.. присл..). ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють (Укр.. присл..). 2. чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. розлива́ти сльо́зи. Один у неволі скніє, а другий п’є, розливає сльози людські (Панас Мирний).

ли́ти холо́дну во́ду (за ко́мір) кому, на кого. Приголомшувати, лякати і т. ін. когось чимось сказаним. Командуючий фронтом гмикнув у трубку і сердито сказав: — Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити? (П. Гуріненко). лину́ти холо́дною водо́ю, зі сл. зга́дки, слова і т. ін. Згадки линули на нього холодною водою і скували вільність рухів (М. Коцюбинський).