плюсування
ПЛЮСУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. плюсува́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плюсування — плюсува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- плюсування — -я, с., спец. Дія за знач. плюсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плюсування — ПЛЮСУВА́ННЯ, я, с. спец. Дія за знач. плюсува́ти. Словник української мови в 11 томах