плюсування

ПЛЮСУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. плюсува́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюсування — плюсува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. плюсування — -я, с., спец. Дія за знач. плюсувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюсування — ПЛЮСУВА́ННЯ, я, с. спец. Дія за знач. плюсува́ти. Словник української мови в 11 томах