1. Словник української мови у 20 томах

плюхатися

ПЛЮ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

Те саме, що плю́хати.

І він .. з розгону плюхається в річку (Л. Смілянський);

А подеколи на неї несподівано находило, і вона дуріла чи пустувала, як мала дитина. Стрибала з Заливаєм на річці по камінцях, поки котресь не плюхалось у воду з усього розгону (І. Багряний);

// Швидко, з розгону або незграбно, важко сідати, опускатися.

Він плюхається в крісло.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюхатися — плю́хатися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. плюхатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. Те саме, що плюхати. || Швидко, з розгону або незграбно, важко сідати, опускатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюхатися — ПІРНУ́ТИ (швидко зануритися у воду або в якусь іншу рідину перев. з головою), ВПІРНУ́ТИ (УПІРНУТИ), ПОРИ́НУТИ, НИРНУ́ТИ розм., ПУРНУ́ТИ розм., КА́НУТИ перев. поет., ДА́ТИ НУРКА́ діал.; ШУБО́ВСНУТИ, ШУБО́ВСНУТИСЯ, ХЛЮ́ПНУ́ТИСЯ, ПЛЮ́СНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. плюхатися — ПЛЮ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм. Те саме, що плю́хати. І він.. з розгону плюхається в річку (Сміл., Крила, 1954, 119); // Швидко, з розгону або незграбно, важко сідати, опускатися. Він плюхається в крісло. Словник української мови в 11 томах