плюш

ПЛЮШ, у, ч.

Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.

[Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (М. Кропивницький);

Бідно .. умебльований готелевий [готельний] покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем (І. Франко);

“Пане Хмелинський, спустіть занавіси, щоб діти не заглядали крізь вікна”, – сказала панна Марія, скінчивши вбирати другу ялинку. Хмелинський позасував зразу тюлеві, а тоді й плюшеві довгі занавіски при високих вікнах, і обоє стали запалювати свічки (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюш — плюш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плюш — -у, ч. Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюш — Плюш, -шу, -шеві (тканина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плюш — (франц. peluche, нім. Plüsch, від лат. pilus – волос) шовкова, вовняна або бавовняна тканина з довшим ворсом, ніж в оксамиті. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. плюш — Шовкова, вовняна або бавовняна тканина з ворсом на лицевому боці, утвореним внаслідок розтинання ниток основи (оксамит) чи піткання (вельвет) і часткового розпускання утворених кінців; волоконний покрив пітканого... Універсальний словник-енциклопедія
  6. плюш — ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. [Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (Кроп., II, 1958, 453); Бідно.. умебльований готелевий [готельний] покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем (Фр., IV, 1950, 44). Словник української мови в 11 томах