1. Великий тлумачний словник сучасної мови

плюш

-у, ч.

Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюш — плюш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плюш — Плюш, -шу, -шеві (тканина) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. плюш — ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м'яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. [Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (М. Кропивницький); Бідно .. умебльований готелевий [готельний] покій. Словник української мови у 20 томах
  4. плюш — (франц. peluche, нім. Plüsch, від лат. pilus – волос) шовкова, вовняна або бавовняна тканина з довшим ворсом, ніж в оксамиті. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. плюш — Шовкова, вовняна або бавовняна тканина з ворсом на лицевому боці, утвореним внаслідок розтинання ниток основи (оксамит) чи піткання (вельвет) і часткового розпускання утворених кінців; волоконний покрив пітканого... Універсальний словник-енциклопедія
  6. плюш — ПЛЮШ, у, ч. Схожа на оксамит тканина з м’яким довгим негустим ворсом на лицьовому боці. [Явдоха:] Коли б невістка привезла плюшу на кохточку [кофточку] (Кроп., II, 1958, 453); Бідно.. умебльований готелевий [готельний] покій. Ліжко, софа, оббита червоним плюшем (Фр., IV, 1950, 44). Словник української мови в 11 томах