1. Словник української мови у 20 томах

плющ

ПЛЮЩ, а́, ч.

Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в'ється.

Ось уже й лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем (Леся Українка);

Санітарка .. провела їх на широку веранду, обвиту плющем (В. Кучер);

* У порівн. Ще будем жити ми – і ти і я! Ще пов'ємось як плющ по тій колоні (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Плющ — Плющ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. плющ — -а, ч. Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в'ється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Плющ — див. Плющ, Леонід Іванович Філософський енциклопедичний словник
  4. плющ — ПЛЮЩ, а́, ч. Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в’ється. Ось уже й лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем (Л. Укр., І, 1951, 150); Санітарка.. Словник української мови в 11 томах
  5. плющ — Орнаментальний мотив із застосуванням стилізованих стебел плюща, що мав 3- або 5-лопатеві листки. Архітектура і монументальне мистецтво