1. Словник української мови в 11 томах

плющ

ПЛЮЩ, а́, ч. Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в’ється.

Ось уже й лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем (Л. Укр., І, 1951, 150);

Санітарка.. провела їх на широку веранду, обвиту плющем (Кучер, Чорноморці, 1956, 550);

*У порівн. Ще будем жити ми — і ти і я! Ще пов’ємось як плющ по тій колоні (Тич., II, 1957, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Плющ — Плющ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. плющ — -а, ч. Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в'ється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плющ — ПЛЮЩ, а́, ч. Повзуча рослина, що чіпляється за опору, по якій в'ється. Ось уже й лаврів, поетами люблених, Пишних магнолій не видко, Ані струнких кипарисів, густо повитих плющем (Леся Українка); Санітарка .. провела їх на широку веранду, обвиту плющем (В. Словник української мови у 20 томах
  4. Плющ — див. Плющ, Леонід Іванович Філософський енциклопедичний словник
  5. плющ — Орнаментальний мотив із застосуванням стилізованих стебел плюща, що мав 3- або 5-лопатеві листки. Архітектура і монументальне мистецтво