1. Словник української мови у 20 томах

побавити

ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. поба́влять; док., кого, що.

Бавити якийсь час.

Побав дитину, бач як репетує (Сл. Б. Грінченка);

Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побавити — поба́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побавити — -влю, -виш; мн. побавлять; док., перех. Бавити якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побавити — ПОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. поба́влять; док., перех. Бавити якийсь час. Побав дитину, бач як репетує (Сл. Гр.); Бідні москалики мусили вперед пішки дибати з трубами, щоб побавити панів (Н.-Лев., III, 1956, 143). Словник української мови в 11 томах
  4. побавити — Побавити, -влю, -виш гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує. Словник української мови Грінченка