1. Словник української мови у 20 томах

побагровілий

ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до побагрові́ти.

Майор, що тим часом, невидимий у сутіні, надимався і пух, вертів побагровілим обличчям і моргав своїм рачачим оком, дістав напад ядухи, тож мусив підвестися й походити по кімнаті (із журн.);

// у знач. прикм.

Пошерхле, побагровіле на лютих морозах і шалених вітрах обличчя хлопця з чорними, ніби підмальованими бровами на якусь мить аж ніби просяяло (Микола Чернявський);

Побагровілий ніс.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побагровілий — побагрові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побагровілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до побагровіти. || у знач. прикм. Побагровілий ніс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагрові́ти. Побагровіле від морозу обличчя; // у знач. прикм. Побагровілий ніс. Словник української мови в 11 томах