побагровілий

побагрові́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до побагровіти.

|| у знач. прикм. Побагровілий ніс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побагровілий — побагрові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до побагрові́ти. Майор, що тим часом, невидимий у сутіні, надимався і пух, вертів побагровілим обличчям і моргав своїм рачачим оком, дістав напад ядухи, тож мусив підвестися й походити по кімнаті (із журн.); // у знач. Словник української мови у 20 томах
  3. побагровілий — ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагрові́ти. Побагровіле від морозу обличчя; // у знач. прикм. Побагровілий ніс. Словник української мови в 11 томах