побори

ПОБО́РИ, ів, мн., іст.

У Російській імперії збір грошима чи натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побори — побо́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови