побори
ПОБО́РИ, ів, мн., іст.
У Російській імперії збір грошима чи натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побори — побо́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови