побори

побо́ри

множинний іменник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побори — ПОБО́РИ, ів, мн., іст. У Російській імперії збір грошима чи натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). Словник української мови у 20 томах