побудова
ПОБУДО́ВА, и, ж.
1. тільки одн. Дія за знач. побудува́ти.
– Люди, парафіяни мої, – хвилювався Аркадій.., – зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде);
В оповіданнях “Цілюща вода” та “Черешні цвітуть” прагне [О. Гончар] позбутись нарисовості і створити художні образи через побудову сюжету за принципом “новела в новелі” (з наук. літ.).
2. тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура.
Надзвичайно складна за своєю побудовою, .. вона [кіноповість “Звенигора”] дала щасливу можливість мені – виробничнику-самоукові – випробувати зброю в усіх жанрах (О. Довженко);
Побудова твору, його композиція, сама історична основа визначаються рядом причин, де на першому плані перебувають особливості ідейної концепції, життєвий досвід, нарешті, сам характер таланту письменника (з наук. літ.).
3. Сукупність, система думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія.
Філософські побудови; Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, але в послідовності аргументації. Неймовірна затятість, небажання вважати на доводи Федя – от чим перемогло те дівча (Ю. Шовкопляс).
4. рідко. Те саме, що будо́ва 1; будівля.
Вони [курсанти] штурмують перепони із таким завзяттям, наче перед ними не штучні побудови, а справжні ворожі укріплення (І. Багмут);
* Образно. Де скеля – в повітря без вагань! Стомивсь – позад себе тільки глянь: Повалено вежі чорних літ, Нова побудова – цілий світ (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- побудова — побудо́ва 1 іменник жіночого роду дія від: 'побудувати'; розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура побудо́ва 2 іменник жіночого роду сукупність, система думок, теорія; будівля Орфографічний словник української мови
- побудова — Структура, будова; (повісти) композиція, плян; (логічна) КН. теорія; (будівля) |по|будовання; (дія) будування. Словник синонімів Караванського
- побудова — -и, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. побудувати. 2》 тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура. 3》 Сукупність, система думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія. 4》 рідко. Те саме, що будова 1); будівля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побудова — Термін, що означає будь-який розділ музичної форми, об’єднаний певними закономірностями музичних якостей. П. Звичайно звуться нерегламентовані структури, які не мають спеціальної назви, хоча будь-яка частина музичної форми (речення, період тощо) може називатись П. Словник-довідник музичних термінів
- побудова — БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА... Словник синонімів української мови
- побудова — ПОБУДО́ВА, и, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. побудува́ти. — Люди, парафіяни мої, — хвилювався Аркадій.., — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах