побудова

ПОБУДО́ВА, и, ж.

1. тільки одн. Дія за знач. побудува́ти.

— Люди, парафіяни мої, — хвилювався Аркадій.., — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Вільде, Сестри.., 1958, 42);

Обгрунтовуючи можливість побудови соціалізму в Країні Рад, Володимир Ілліч враховував не тільки внутрішні, але й зовнішні умови (Ком. Укр., 10, 1967, 51);

В оповіданнях «Цілюща вода» та «Черешні цвітуть» прагне [О. Гончар] позбутись нарисовості і створити художні образи через побудову сюжету за принципом «новела в новелі» (Рад. літ-во, 3, 1957, 23).

2. тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура.

Надзвичайно складна за своєю побудовою,.. вона [кіноповість «Звенигора»] дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (Довж., І, 1958, 22);

Побудова твору, його композиція, сама історична основа визначаються рядом причин, де на першому плані перебувають особливості ідейної концепції, життєвий досвід, нарешті, сам характер таланту письменника (Рад. літ-во, 3, 1957, 14).

3. Сукупність, система думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія.

Філософські побудови; Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, але в послідовності аргументації. Неймовірна затятість, небажання вважати на доводи Федя — от чим перемогло те дівча (Шовк., Людина.., 1962, 173).

4. рідко. Те саме, що будо́ва 1; будівля.

Вони [курсанти] штурмують перепони із таким завзяттям, наче перед ними не штучні побудови, а справжні ворожі укріплення (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 87);

*Образно. Де скеля — в повітря без вагань! Стомивсь — позад себе тільки глянь: Повалено вежі чорних літ, Нова побудова — цілий світ (Рильський, І, 1960, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побудова — побудо́ва 1 іменник жіночого роду дія від: 'побудувати'; розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура побудо́ва 2 іменник жіночого роду сукупність, система думок, теорія; будівля Орфографічний словник української мови
  2. побудова — Структура, будова; (повісти) композиція, плян; (логічна) КН. теорія; (будівля) |по|будовання; (дія) будування. Словник синонімів Караванського
  3. побудова — -и, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. побудувати. 2》 тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура. 3》 Сукупність, система думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія. 4》 рідко. Те саме, що будова 1); будівля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побудова — Термін, що означає будь-який розділ музичної форми, об’єднаний певними закономірностями музичних якостей. П. Звичайно звуться нерегламентовані структури, які не мають спеціальної назви, хоча будь-яка частина музичної форми (речення, період тощо) може називатись П. Словник-довідник музичних термінів
  5. побудова — ПОБУДО́ВА, и, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. побудува́ти. – Люди, парафіяни мої, – хвилювався Аркадій.., – зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); В оповіданнях “Цілюща вода” та “Черешні цвітуть” прагне [О. Словник української мови у 20 томах
  6. побудова — БУДІВНИ́ЦТВО (створення будівель, яких-небудь споруд), БУДО́ВА, БУДІ́ВЛЯ рідко; БУДУВА́ННЯ, СПОРУ́ДЖЕННЯ, СПОРУ́ДЖУВАННЯ, ЗВЕ́ДЕННЯ (як процесуальність, тривання цієї дії); ПОБУДО́ВА, ПОБУДУВА́ННЯ (як результат цієї дії); ЗАБУДО́ВА... Словник синонімів української мови