1. Словник української мови у 20 томах

побутовець

ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

1. Те саме, що побутопи́сець.

2. розм. Засуджений за побутовий злочин.

Саме через це вони й звуться указниками, становлячи собою якусь нову таборову породу людей, не схожу ні на побутовців – усяких злодюг, грабіжників і вбивць, ні на “ворогів народу” або контриків, засуджених за політичною 58-ю статтею Кримінального кодексу (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побутовець — побуто́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. побутовець — -вця, ч., розм. Те саме, що побутописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побутовець — ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що побутопи́сець. Словник української мови в 11 томах