побутовець
побуто́вець
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побутовець — -вця, ч., розм. Те саме, що побутописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побутовець — ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. 1. Те саме, що побутопи́сець. 2. розм. Засуджений за побутовий злочин. Саме через це вони й звуться указниками, становлячи собою якусь нову таборову породу людей, не схожу ні на побутовців – усяких злодюг... Словник української мови у 20 томах
- побутовець — ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що побутопи́сець. Словник української мови в 11 томах