побутовець

побуто́вець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побутовець — -вця, ч., розм. Те саме, що побутописець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. побутовець — ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. 1. Те саме, що побутопи́сець. 2. розм. Засуджений за побутовий злочин. Саме через це вони й звуться указниками, становлячи собою якусь нову таборову породу людей, не схожу ні на побутовців – усяких злодюг... Словник української мови у 20 томах
  3. побутовець — ПОБУТО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що побутопи́сець. Словник української мови в 11 томах