побутописець
ПОБУТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.
Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін.
Довженко не побутописець, його царина – людська душа в усій красі і духовній привабливості, в найвищому злеті свого розкриття (з наук. літ.);
Пимоненка колись вважали тільки художником-побутописцем. Насправді ж рамки його творчості набагато ширші (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побутописець — побутопи́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- побутописець — -сця, ч. Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побутописець — ПОБУТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін. Довженко не побутописець, його царина — людська душа в усій красі і духовній привабливості, в найвищому злеті свого розкриття (Рад. Словник української мови в 11 томах