побутописець
ПОБУТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін.
Довженко не побутописець, його царина — людська душа в усій красі і духовній привабливості, в найвищому злеті свого розкриття (Рад. літ-во, 10, 1969, 74);
Пимоненка колись вважали тільки художником-побутописцем. Насправді ж рамки його творчості набагато ширші (Рад. Укр., 21.IV 1962, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побутописець — побутопи́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- побутописець — -сця, ч. Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побутописець — ПОБУТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Автор побутових творів літератури, живопису і т. ін. Довженко не побутописець, його царина – людська душа в усій красі і духовній привабливості, в найвищому злеті свого розкриття (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах