побідно
ПОБІ́ДНО, поет., заст.
Присл. до побі́дний¹.
А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (М. Коцюбинський);
Вперед, вперед! – побідно сурма гра (І. Нехода);
В повітрі й на землі побідно з пекельним ворогом б'ємось! (С. Крижанівський);
Головне для нас з вами [для кінорежисерів] – боротьба за молоду людину на екрані.., яка повинна побідно вийти у фільмах з наших студій і пройти по всьому світу на радість трудящим (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побідно — побі́дно прислівник переможно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- побідно — ПОБІ́ДНО, поет., заст. Присл. до побі́дний¹. А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (Коцюб., II, 1955, 326); Вперед, вперед! — побідно сурма гра (Нех., Під.. Словник української мови в 11 томах