1. Словник української мови в 11 томах

побідно

ПОБІ́ДНО, поет., заст. Присл. до побі́дний¹.

А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (Коцюб., II, 1955, 326);

Вперед, вперед! — побідно сурма гра (Нех., Під.. зорею, 1950, 104);

В повітрі й на землі побідно з пекельним ворогом б’ємось! (Криж., Калин. міст, 1940, 14);

Головне для нас з вами [для кінорежисерів] — боротьба за молоду людину на екрані.., яка повинна побідно вийти у фільмах з наших студій і пройти по всьому світу на радість трудящим (Довж., III, 1960, 233).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побідно — побі́дно прислівник переможно незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. побідно — ПОБІ́ДНО, поет., заст. Присл. до побі́дний¹. А коли сонце заходить, ватаг виносить з стаї трембіту і трубить побідно на всі пустинні гори (М. Коцюбинський); Вперед, вперед! – побідно сурма гра (І. Словник української мови у 20 томах