побідниця

ПОБІ́ДНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до побі́дник.

Їй здалося, що вона зісталася побідницею над Антосею (Н.-Лев., IV, 1956, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побідниця — побі́дниця іменник жіночого роду переможниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. побідниця — -і, заст. Жін. до побідник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побідниця — ПОБІ́ДНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до побі́дник. Їй здалося, що вона зісталася побідницею над Антосею (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах