побіжно

ПОБІ́ЖНО, присл.

1. Одночасно, у зв'язку з чим-небудь іншим, основним.

Він з викликом подивився в холодні Макаронові очі й побіжно помітив, що Макарон у тій самій куртці, що колись був ходив у гімназії (Б. Антоненко-Давидович);

– Справді, друже, сьогодні не можу. Ти от побіжно про петлюрівщину пишеш. Може, тобі щось перепаде від бувшого [колишнього] сотника, – показав [Клименко] головою на Підопригору (М. Стельмах);

// Між іншим, мимохідь.

Чи я тебе оббрехав, як казав, що маю кусень поля під лісом коло Григорія, Рахіриного тата? (А він поле має, пані писарко, – додала побіжно Домніка) (О. Кобилянська);

Він зараз гаряче пошкодував, що бачив тільки так побіжно її обличчя і що вона, ідучи поперед нього, жодного разу не обернулась (В. Підмогильний);

З одної зали Шевченкового музею в іншу переходила маленька групка людей. І кожен, хто побіжно кидав на них погляд, одразу здогадувався, що ці люди прибули здалека (С. Журахович);

Багато чого я не торкнувся, дечого торкнувся побіжно, де-не-де, може, припустився неясності у викладі (М. Рильський).

2. Нашвидку, не заглиблюючись у деталі.

Галушківський .. витяг папери і подав їх Гордієві. Гордій побіжно глянув на їх, щоб упевнитися, що се те, чого йому треба (Б. Грінченко);

Лежать [медичні справи] уже цілий тиждень, і я переглянув їх побіжно (О. Кобилянська);

Побіжно і схвильовано розказую по дорозі своєму товаришеві страшне оповідання полоненого (Мирослав Ірчан);

Той [пристав] приїхав аж надвечір, побіжно передивився їхні папери, навіть не згадуючи про обшук, склав акта і відпустив на всі чотири боки, перепросивши пана ліверанта... (Ю. Хорунжий);

// Поверхово, неглибоко.

І. Франко вивчав історію не побіжно, стосовно тільки до своїх художніх творів, а спеціально, – і тому його справедливо вважають істориком-професіоналом (з публіц. літ.);

Беручи під увагу роботу американського вченого, що з іншого приводу торкнувся, хоч і побіжно, його теми, Славенко свою статтю писав по-англійськи, щоб саме в Америці її видрукувати (В. Підмогильний);

Для глибшого розуміння роману вважаю за необхідне хоча б побіжно зупинитися на теоретичних засадах творчості Д. Бузька (з наук. літ.).