побіжно

побі́жно

присл.

1》 Одночасно, у зв'язку з чим-небудь іншим, основним.

|| Між іншим, мимохідь.

2》 Нашвидку, не заглиблюючись у деталі.

|| Поверхово, неглибоко.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побіжно — побі́жно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. побіжно — пр., мимобіжно, мимохідь, мигцем, принагідно, по дорозі; (торкатися) між іншим, поверхово, нашвидку, приторком; (глянути) краєм ока. Словник синонімів Караванського
  3. побіжно — див. мимоволі; швидко Словник синонімів Вусика
  4. побіжно — ПОБІ́ЖНО, присл. 1. Одночасно, у зв'язку з чим-небудь іншим, основним. Він з викликом подивився в холодні Макаронові очі й побіжно помітив, що Макарон у тій самій куртці, що колись був ходив у гімназії (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. побіжно — МИМОХІ́ДЬ (не зосереджуючись на чомусь, між іншим), ПОБІ́ЖНО, МИМОХО́ДОМ розм.; ПО́ХАПЦЕМ (поспішаючи). Про свій візит до професора Орла він сказав лиш мимохідь (Ю. Словник синонімів української мови
  6. побіжно — ПОБІ́ЖНО, присл. 1. Одночасно, у зв’язку з чим-небудь іншим, основним. — Справді, друже, сьогодні не можу. Ти от побіжно про петлюрівщину пишеш. Словник української мови в 11 томах