повабити
ПОВА́БИТИ, блю, биш; мн. пова́блять; док., кого, що.
Почати вабити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повабити — пова́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повабити — -блю, -биш; мн. поваблять; док., перех. Почати вабити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повабити — ПОВА́БИТИ, блю, биш; мн. пова́блять; док., перех. Почати вабити. Словник української мови в 11 томах
- повабити — Повабити, -блю, -биш гл. Привлечь, прельстить; поманить. Словник української мови Грінченка