поваба
ПОВА́БА, и, ж., рідко ПО́ВАБ, у, ч., розм.
1. Потяг, схильність до чого-небудь.
Доля наукових ідей багато в чому залежить від повабів дослідника, від його почуттів, особистого досвіду (з наук.-попул. літ.);
// Симпатія, прихильність до кого-небудь.
Спитає його про Орисю товариш... – Шкода, – каже, – брате, нашого повабу й залицяння! Не для нас зацвіла ся квітка! (П. Куліш).
2. Спокуса.
І повно повсюди .. поваб – Тут – злото, грезет, оксамити, Там – пишні саєти, волоський єдваб, Яскраві зірки-самоцвіти... (М. Старицький);
Князівська влада несла безліч турбот, але дарувала вона й безліч поваб, від яких несила була відмовитися (П. Загребельний);
// перев. мн. Принади.
Надія [на багатство] утікала з кождим днем, а з нею утікала і краса, молодість Дозі, слабніли [слабіли] її поваби... (І. Франко).
3. Привабливість.
Багатство мальовничого елементу [елемента] додає “Катерині” [поемі Т. Шевченка] незвичайного повабу (І. Франко).
Значення в інших словниках
- поваба — Пова́ба: — спокуса [51] Словник з творів Івана Франка
- поваба — пова́ба іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- поваба — Спокуса, зваба, знада, чар, мн. принади, чари; (твору) привабливість; (дія) спокушання, зваблювання, приваблювання, принаджування. Словник синонімів Караванського
- поваба — -и, ж., рідко поваб, -у, ч., розм. 1》 Потяг, схильність до чого-небудь. 2》 Спокуса. || перев. мн. Принади. 3》 Привабливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поваба — Принада Словник застарілих та маловживаних слів
- поваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
- поваба — ПОВА́БА, и, ж., рідко ПО́ВАБ, у, ч., розм. 1. Потяг, схильність до чого-небудь. Доля наукових ідей багато в чому залежить від повабів дослідника, від його почуттів, особистого досвіду (Наука.., 2, 1969, 40). 2. Спокуса. І повно повсюди.. Словник української мови в 11 томах
- поваба — Поваба, -би ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів. К. (О. 1861. І. 311). Словник української мови Грінченка