поваба

ПОВА́БА, и, ж., рідко ПО́ВАБ, у, ч., розм.

1. Потяг, схильність до чого-небудь.

Доля наукових ідей багато в чому залежить від повабів дослідника, від його почуттів, особистого досвіду (з наук.-попул. літ.);

// Симпатія, прихильність до кого-небудь.

Спитає його про Орисю товариш... – Шкода, – каже, – брате, нашого повабу й залицяння! Не для нас зацвіла ся квітка! (П. Куліш).

2. Спокуса.

І повно повсюди .. поваб – Тут – злото, грезет, оксамити, Там – пишні саєти, волоський єдваб, Яскраві зірки-самоцвіти... (М. Старицький);

Князівська влада несла безліч турбот, але дарувала вона й безліч поваб, від яких несила була відмовитися (П. Загребельний);

// перев. мн. Принади.

Надія [на багатство] утікала з кождим днем, а з нею утікала і краса, молодість Дозі, слабніли [слабіли] її поваби... (І. Франко).

3. Привабливість.

Багатство мальовничого елементу [елемента] додає “Катерині” [поемі Т. Шевченка] незвичайного повабу (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поваба — Пова́ба: — спокуса [51] Словник з творів Івана Франка
  2. поваба — пова́ба іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. поваба — Спокуса, зваба, знада, чар, мн. принади, чари; (твору) привабливість; (дія) спокушання, зваблювання, приваблювання, принаджування. Словник синонімів Караванського
  4. поваба — -и, ж., рідко поваб, -у, ч., розм. 1》 Потяг, схильність до чого-небудь. 2》 Спокуса. || перев. мн. Принади. 3》 Привабливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поваба — Принада Словник застарілих та маловживаних слів
  6. поваба — ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬ підсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ підсил., ЧА́РИ підсил., ВА́БА розм. Словник синонімів української мови
  7. поваба — ПОВА́БА, и, ж., рідко ПО́ВАБ, у, ч., розм. 1. Потяг, схильність до чого-небудь. Доля наукових ідей багато в чому залежить від повабів дослідника, від його почуттів, особистого досвіду (Наука.., 2, 1969, 40). 2. Спокуса. І повно повсюди.. Словник української мови в 11 томах
  8. поваба — Поваба, -би ж. Привлекательность, прельщеніе. Поваба, которою нас манять із тихих хуторів. К. (О. 1861. І. 311). Словник української мови Грінченка