поважаний

ПОВАЖА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до поважа́ти 1.

Приїхав .. Морочковський, багатенький і поважаний в цілій околиці, як дуже порядний і заможний чоловік (І. Нечуй-Левицький);

Одна вельми поважана особа, звертаючись до його патріотизму, прохала порятувати молодого вкраїнського письменника, якому тепер дуже скрутно; особа та зіставалась в надії, що Макар Іванович дасть протеже її місце в своїй канцелярії, бо ще недавно натякав, ще потребує помічника (М. Коцюбинський);

Проте, вставши [від шахматної дошки], зразу набирав свого звичайного вигляду всіма поважаного, енергійного й працьовитого редактора популярної в школі стінгазети (С. Васильченко);

Архієпископ повернувся до поета всім тілом, гострими очицями увіп'явся в його губи, які шепотіли слова вірша, він уловив зміст і своїм вухам не повірив: увінчаний самим папою поет, поважана й недоторкана особа, королівський одописець, блюзнірствує у таку патріотичну мить?! (Р. Іваничук).

2. у знач. прикм. Якого поважають, який користується повагою в кого-небудь.

Небавом відтак переселилася далеко-широко знана і поважана родина (О. Кобилянська);

– І все ж не випадає сидіти й мовчазно ждати погибелі, – заявили рішучіші. – Маємо вибрати кількох, найбільш знаних та поважаних, най ідуть до князя й шукають разом із князем рятунок для люду (Д. Міщенко);

// Уживається як складова частина ввічливого звертання.

[Долорес:] Він зняв перстеника з руки моєї і мовив: – Поважана сеньйорито, як вам хто докорятиме за мене, скажіть, що я ваш вірний наречений (Леся Українка);

– Не гнівайтеся, поважана пані, – успокоював Лорден, – не гнівайтеся! Чи це варто? (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

поважаний

Значення в інших словниках