поважаний

ПОВАЖА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до поважа́ти 1.

Приїхав.. Морочковський, багатенький і поважаний в цілій околиці, як дуже порядний і заможний чоловік (Н.-Лев., IV, 1956, 157);

Колишня батрачка стала відомою, всіма поважаною людиною, Героєм Соціалістичної Праці (Хлібороб Укр., 9, 1969, 13).

2. у знач. прикм. Якого поважають, який користується повагою в кого-небудь.

Іван Петрович Дрімлюк, поважаний голова колгоспу та гостинний і привітний господар (Вишня, II, 1956, 38);

Всяка праця на користь суспільства, як фізична, так і розумова, поважана і почесна (Програма КПРС, 1961, 103);

// Уживається як формула ввічливості при звертанні.

[Долорес:] Він зняв перстеника з руки моєї і мовив: — Поважана сеньйорито, як вам хто докорятиме за мене, скажіть, що я ваш вірний наречений (Л. Укр., III, 1952, 336).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважаний — поважа́ний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поважаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до поважати 1). 2》 у знач. прикм. Якого поважають, який користується повагою в кого-небудь. || Уживається як формула ввічливості при звертанні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважаний — Пова́жа́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поважаний — ПОВАЖА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поважа́ти 1. Приїхав .. Морочковський, багатенький і поважаний в цілій околиці, як дуже порядний і заможний чоловік (І. Словник української мови у 20 томах
  5. поважаний — ШАНО́ВНИЙ (гідний поваги, пошани — часто у ввічливому звертанні), ШАНО́ВАНИЙ, ПОВА́ЖАНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ПОШТИ́ВИЙ (ПОЧТИ́ВИЙ) розм., ЧЕ́СНИЙ розм., ВЕЛЕ́БНИЙ заст., ПРЕВЕЛЕ́БНИЙ підсил. заст., ВАШЕ́ЦЬКИЙ (ВАШЕ́СЬКИЙ) заст., ВЕЛИ́ЧНИЙ заст. Словник синонімів української мови