1. Словник української мови у 20 томах

поважатися

ПОВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь.

Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Пас. до поважа́ти 1.

Всяка письменна людина поважалася запорожцями, висувалася в колі (Іван Ле);

Серед склавинів було надто багато князів, а ті з них, що мали неспокійну дачу і могли повести за собою окольний люд, коли йшло про оборону краю чи похід за Дунай, величалися великими й поважалися більше, ніж інші, окрім найстаршого, князя-вітця (Д. Міщенко);

Дякувати Богу, після важких років переслідувань за часів радянського режиму, що вдарили з нечуваною силою насамперед по Українській греко-католицькій церкві, у вільній і демократичній Україні поважається релігійна свобода всіх громадян, отже й католиків усіх обрядів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважатися — поважа́тися 1 дієслово недоконаного виду вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь розм. поважа́тися 2 дієслово недоконаного виду бути шанованим; користуватися повагою Орфографічний словник української мови
  2. поважатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь. 2》 Пас. до поважати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважатися — ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. поважатися — ПОВАЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. розм. Вважатися, визнаватися за кого-, що-небудь. Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 456). 2. Пас. до поважа́ти... Словник української мови в 11 томах
  5. поважатися — Поважатися, -жа́юся, -єшся гл. 1) Уважаться. 2) — за. Считаться чѣмъ. Ні сама послідня дівка в нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу. Кв. Словник української мови Грінченка