поважаючий
ПОВАЖА́ЮЧИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до поважа́ти 1.
Іван Семенович мовчки слухав, розуміючи, що вчителю треба подумати, і ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поважаючий — ПОВАЖА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до поважа́ти 1. Іван Семенович мовчки слухав, розуміючи, що вчителю треба подумати, і ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Янов., II, 1954, 114). Словник української мови в 11 томах