1. Словник української мови у 20 томах

поважчати

ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док.

Зробитися, стати важчим.

Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Б. Грінченка);

Поважчала я на два кіло (Леся Українка);

Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки. Зате з першим же морозом праця поважчала вдвоє (Л. Яновська);

Враз його очі поважчали, а штучні краплини сміху в них перетопились у хижість (М. Стельмах);

Та й просто перемінився відтоді. Став іншим навіть з вигляду: поважчав, покруглішав, став статечним, хазяйновитим козаком, розважливим і нешвидким на балачку, мудрим отаманом, до чийого слова вже прислухалися на військовому крузі (Ю. Мушкетик);

// безос.

– Вали, парубче, на мене всю провину. Немало ж у селі всякої всячини говорять про Окунівну. От і ти щось додай від себе: мені вже не поважчає (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважчати — пова́жчати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поважчати — -аю, -аєш, док. Зробитися, стати важчим. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поважчати — Пова́жчати, -жчаю, -жчаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поважчати — ВА́ЖЧАТИ (ставати важчим), ТЯ́ЖЧАТИ. — Док.: пова́жчати. Заглиблюємося в березовий гай.. Поступово наші кошики важчають (з газети); Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  5. поважчати — ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док. Зробитися, стати важчим. Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Гр.); Поважчала я на два кіло (Л. Укр., V, 1956, 375); Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки. Словник української мови в 11 томах
  6. поважчати — Поважчати, -чаю, -єш гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк. Словник української мови Грінченка