1. Орфографічний словник української мови

поважчати

пова́жчати

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поважчати — -аю, -аєш, док. Зробитися, стати важчим. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поважчати — Пова́жчати, -жчаю, -жчаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. поважчати — ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док. Зробитися, стати важчим. Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Б. Грінченка); Поважчала я на два кіло (Леся Українка); Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки. Словник української мови у 20 томах
  4. поважчати — ВА́ЖЧАТИ (ставати важчим), ТЯ́ЖЧАТИ. — Док.: пова́жчати. Заглиблюємося в березовий гай.. Поступово наші кошики важчають (з газети); Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  5. поважчати — ПОВА́ЖЧАТИ, аю, аєш, док. Зробитися, стати важчим. Чого ви мені у клунок наклали, що він так поважчав? (Сл. Гр.); Поважчала я на два кіло (Л. Укр., V, 1956, 375); Літо та осінь пройшли ще не дуже сутужно, бо дощі постачали воду, а сонечко сушило сорочки. Словник української мови в 11 томах
  6. поважчати — Поважчати, -чаю, -єш гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк. Словник української мови Грінченка