повала
ПОВА́ЛА, и, ж., діал.
Стеля.
Йому так любо посидіти в тіснім ванькирі, заваленім трохи не до повали бебехами (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повала — Пова́ла: — стеля [1;14;15;18,26,I,III-V,X] Словник з творів Івана Франка
- повала — -и, ж., зах. Стеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повала — пова́ла стеля (ст): Степан Галайда лежав на вигнутому тапчані й широко відчиненими очима глядів на повалу. Думки, як сполошене гніздо зайців, стрибали, щезали й зривалися знов (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- повала — ПОВА́ЛА, и, ж., діал. Стеля. Йому так любо посидіти в тіснім ванькирі, заваленім трохи не до повали бебехами (Фр., VIII, 1952, 341). Словник української мови в 11 томах
- повала — Повала, -ли ж. Потолокъ. Вх. Зн. 66. МУЕ. III. 42. Словник української мови Грінченка