повалятися
ПОВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.
1. Валятися, лежати якийсь час.
Тепер хочу послати сього листа та піти коло моря повалятись, поки сонце (Леся Українка);
І попорозкошувала б! Що там буде то буде, а хоч пожила б у панських покоях, повалялась би на панській постелі хоч і до схід сонця (Г. Хоткевич);
Мені довелось трохи повалятися в шпиталі, щоб стати на ноги (із журн.).
2. Те саме, що повали́тися¹.
Наїлися і нахлестались, Що деякі аж повалялись... (І. Котляревський);
Погнили Біленькі хати, повалялись (Т. Шевченко).
3. розм. Забруднитися.
Залізе [Славко] в болото, поваляється, промочить черевики (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повалятися — поваля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повалятися — -яюся, -яєшся, док. 1》 Валятися, лежати якийсь час. 2》 Те саме, що повалитися I. 3》 розм. Забруднитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повалятися — ПОВАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. 1. Валятися, лежати якийсь час. Тепер хочу послати сього листа та піти коло моря повалятись, поки сонце (Л. Укр., V, 1956, 409); Мені довелось трохи повалятися в шпиталі, щоб стати на ноги (Вітч., 11, 1967, 198). Словник української мови в 11 томах
- повалятися — Поваля́тися, -ля́юся, -єшся гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530. Словник української мови Грінченка