повимивати
ПОВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.
1. Вимити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Потім було повимиває Олексій і повичищає воли й корови, хоч виглянься (П. Куліш);
Дід Оникій почав лаштувать старі улики для нових роїв; позносив їх до річки, повимивав чистенько й поставив сушитися на сонці (І. Нечуй-Левицький);
Він повиймав їм [пораненим] із ран стріли, повимивав рани (І. Франко);
Вони .. повимивали двері, вікна, шибки (С. Чорнобривець).
2. Розмиваючи землю, ґрунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.);
// безос.
– Задощить, так шпаруни повимиває, доведеться тобі знову хату чепурити (П. Кочура);
// безос. Розмиваючи ґрунт, винести з нього чи відкрити все або багато чого-небудь.
Де городи на буграх, схилах – позносило землю, вода вибрала родючий ґрунт, городину повимивало (К. Гордієнко).
Значення в інших словниках
- повимивати — повимива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повимивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вимити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. 2》 Розмиваючи землю, ґрунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.). || безос. || безос. Розмиваючи ґрунт, винести з нього або відкрити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повимивати — ПОВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Вимити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Потім було повимиває Олексій і повичищає воли й корови, хоч виглянься (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах