повимивати
ПОВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Вимити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Потім було повимиває Олексій і повичищає воли й корови, хоч виглянься (П. Куліш, Вибр., 1969, 289);
Дід Оникій почав лаштувать старі улики для нових роїв; позносив їх до річки, повимивав чистенько й поставив сушитися на сонці (Н.-Лев., IV, 1956, 201);
Він повиймав їм [пораненим] із ран стріли, повимивав рани (Фр., VI, 1951, 96);
Вони.. повимивали двері, вікна, шибки (Чорн., Визвол. земля, 1950, 116).
2. Розмиваючи землю, грунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.);
// безос.
— Задощить, так шпаруни повимиває, доведеться тобі знову хату чепурити (Кочура, Зол. грамота, 1960, 339);
// безос. Розмиваючи грунт, винести з нього чи відкрити все або багато чого-небудь.
Де городи на буграх, схилах — позносило землю, вода вибрала родючий грунт, городину повимивало (Горд., Цвіти.., 1951, 21).
Значення в інших словниках
- повимивати — повимива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повимивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Вимити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. 2》 Розмиваючи землю, ґрунт і т. ін., утворити заглибини, яри тощо у багатьох місцях (про воду, дощ і т. ін.). || безос. || безос. Розмиваючи ґрунт, винести з нього або відкрити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повимивати — ПОВИМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Вимити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Потім було повимиває Олексій і повичищає воли й корови, хоч виглянься (П. Словник української мови у 20 томах