повимотувати
ПОВИМО́ТУВАТИ, ую, уєш, док., що.
1. Вимотати все або багато чого-небудь.
Повимотувати всі нитки; Товсті .. троси .. звисали безпомічно і зів'яло, а складалося враження, немов якась сатанинська сила хотіла повимотувати з велетня його залізні жили (О. Гуреїв).
2. перен. Знесилити, виснажити всіх або багатьох.
Робота повимотувала людей.
◇ (1) Повимо́тувати кишки́ – те саме, що Вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ (див. вимо́тувати).
– Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб);
Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний);
(2) Повимо́тувати усі́ жи́ли – те саме, що Вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [усі́] жи́ли (див. вимо́тувати).
Я багато горя зазнав від бояр наших, повимотували усі жили, а тут ще й угорські бояри лізуть (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- повимотувати — повимо́тувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повимотувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Вимотати все чи багато чого-небудь. 2》 перен. Знесилити, виснажити всіх чи багатьох. Повимотувати жили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повимотувати — вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) (усі́) жи́ли. 1. з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами. Фразеологічний словник української мови
- повимотувати — ПОВИМО́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Вимотати все або багато чого-небудь. Повимотувати всі нитки; Товсті.. троси.. звисали безпомічно і зів’яло, а складалося враження, немов якась сатанинська сила хотіла повимотувати з велетня його залізні жили (Гур. Словник української мови в 11 томах
- повимотувати — Повимо́тувати, -тую, -єш гл. Вымотать (во множ). Словник української мови Грінченка