повисіти
ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док.
Висіти якийсь час.
Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік .. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повисіти — пови́сі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повисіти — [повис'ітие] -ишу, -сиеш, -сиемо, -сиете; нак. -си, -с'іт' і [повиес'ітие] -иешу, -сиш, -сиемо, -сиете; нак. -си, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- повисіти — -ишу, -исиш, док. Висіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повисіти — ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік.. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Вільде, Сестри.., 1958, 437). Словник української мови в 11 томах
- повисіти — Повисіти, -шу, -сиш гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у. Словник української мови Грінченка