1. Орфоепічний словник української мови

повисіти

пови́сіти

[повис'ітие] -ишу, -сиеш, -сиемо, -сиете; нак. -си, -с'іт' і [повиес'ітие] -иешу, -сиш, -сиемо, -сиете; нак. -си, -с'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повисіти — пови́сі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повисіти — -ишу, -исиш, док. Висіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повисіти — ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік .. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  4. повисіти — ПОВИ́СІ́ТИ, и́шу́, и́си́ш, док. Висіти якийсь час. Нарешті Неля хапається за дашок паркана, перекидає ноги і вже висить по той бік.. Неля хвилину повисіла в повітрі. Руки починають мліти, а вона не наважується скочити додолу (Вільде, Сестри.., 1958, 437). Словник української мови в 11 томах
  5. повисіти — Повисіти, -шу, -сиш гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у. Словник української мови Грінченка