1. Словник української мови у 20 томах

повитикати

ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

* Образно. – А он і човни, – показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитикати — повитика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повитикати — -аю, -аєш, док., перех. Виткнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитикати — ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. *Образно. — А он і човни, — показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 312). Словник української мови в 11 томах
  4. повитикати — Повитика́ти, -каю, -єш гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка