повитикати
ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
*Образно. — А он і човни, — показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (Добр., Очак. розмир, 1965, 312).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитикати — повитика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повитикати — -аю, -аєш, док., перех. Виткнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повитикати — ПОВИТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Виткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. * Образно. – А он і човни, – показав рукою Скік на низку дубів, що повитикали гострі носи з очерету (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- повитикати — Повитика́ти, -каю, -єш гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ). Словник української мови Грінченка