1. Словник української мови в 11 томах

повитиканий

ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повитика́ти;

// Який з’явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях).

Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (Н.-Лев., І, 1956, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитиканий — повити́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повитиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повитикати. || Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитиканий — ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повитика́ти; // Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах