повитиканий

повити́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повитикати.

|| Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитиканий — повити́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повитиканий — ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повитика́ти; // Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. повитиканий — ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повитика́ти; // Який з’явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (Н.-Лев., І, 1956, 197). Словник української мови в 11 томах