повитиканий
повити́каний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повитикати.
|| Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитиканий — повити́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повитиканий — ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повитика́ти; // Який з'явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- повитиканий — ПОВИТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повитика́ти; // Який з’явився, показався звідки-небудь, із-за чогось (у багатьох місцях). Коло груші повитикане з землі каміння лежало, ніби природні лавки для спочинку (Н.-Лев., І, 1956, 197). Словник української мови в 11 томах