повитий
пови́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повити I.
|| повито, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитий — пови́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повитий — див. загорнений Словник синонімів Вусика
- повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Т. Словник української мови у 20 томах
- повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Шевч. Словник української мови в 11 томах