повитий

Значення в інших словниках

1. повитий — пови́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. повитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повити I. || повито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Т. Шевченко); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Т. Словник української мови у 20 томах
4. повитий — ПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пови́ти¹. Лягло спочити Козацьке біле тіло, В китайку повите (Шевч., І, 1963, 65); В садочку, квітами повита, На пригорі собі стоїть, Неначе дівчина, хатина (Шевч. Словник української мови в 11 томах