повитуха
I
баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, пупорізка, сповитуха
II
див. баба
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитуха — повиту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- повитуха — див. АКУШЕРКА. Словник синонімів Караванського
- повитуха — I -и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів. II -и, ж. Рід безхвостих земноводних родини круглоязикових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повитуха — Повиту́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. – Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, – пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка); Вони чомусь називають Левка найстаршим... Словник української мови у 20 томах
- повитуха — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Словник синонімів української мови
- повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- повитуха — Повитуха, -хи ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353. Словник української мови Грінченка