1. Словник української мови у 20 томах

повитуха

ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм.

Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах.

– Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, – пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка);

Вони чомусь називають Левка найстаршим, хоча батьки їхні і повитуха в перший же день переплутали, хто за ким родився (М. Стельмах);

До рання залишились ночувати тільки тітка Зінька та повитуха Уляна... А другого дня почались знов будні (У. Самчук);

А челядь, повитуха ціпеніли при ній і не знали, як бути: благати молоду княгиню, аби лягла й лежала, не шкодила дитині, що проситься на світ, чи тікати від неї пріч (Д. Міщенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитуха — повиту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. повитуха — див. АКУШЕРКА. Словник синонімів Караванського
  3. повитуха — I баба-повитуха, баба-пупорізка, баба-сповитуха, пупорізка, сповитуха II див. баба Словник синонімів Вусика
  4. повитуха — I -и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає під час пологів. II -и, ж. Рід безхвостих земноводних родини круглоязикових. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. повитуха — Повиту́ха, -хи, -сі; -ту́хи, -ту́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. повитуха — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Словник синонімів української мови
  7. повитуха — ПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. повитуха — Повитуха, -хи ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353. Словник української мови Грінченка