1. Словник української мови у 20 томах

повитолочувати

ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитолочувати — повитоло́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повитолочувати — -ую, -уєш, док., перех. Витолочити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Хотк., II, 1966, 351). Словник української мови в 11 томах
  4. повитолочувати — Повитолочувати, -чую, -єш гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка